Збудник фітофторозу – грибоподібний організм Phytophthora infestansD.B.
Має здатність швидко пристосовуватися і гени стійкості рослин картоплі втрачають здатність протистояти генам вірулентності збудника.
В багатьох районах картоплярства фітофтороз є найбільш небезпечною хворобою. При сприятливих погодних умовах він викликає передчасне відмирання бадилля картоплі, до 50 % знижує врожайність і призводить до великих втрат, погіршенню якості бульб картоплі в період зберігання. У роки епіфітотій лише від фітофторозу втрати врожаю на незахищених посадках можуть перевищувати 60–70%. Бульби, уражені фітофторозом, є “воротами” для інших патогенів, тому їх висаджування веде до масового розвитку мокрих бактеріальних і сухих фузаріозних гнилей, чорної ніжки, антракнозу, ризоктоніозу, альтернаріозу тощо.
Хвороба поширена в усіх зонах вирощування картопля. Уражується листя, стебла та бульби. На картоплі захворювання проявляється в другу половину вегетації: наприкінці бутонізації-початку цвітіння. За сприятливих умов захворювання швидко прогресує і протягом декількох днів охоплює всю рослину.
Останнім часом з поширенням патогенів раси А2 в Європі ознаки хвороби можуть з’являтися набагато раніше. Активне схрещування рас А1 і А2 між собою призводить також до сильнішої агресивності патогенну та його стійкості до традиційних фунгіцидів.
Перші ознаки з’являються на нижніх або середніх листках куща картоплі у вигляді невеликих темно-бурих розпливчастих плям із світло-зеленою облямівкою. За теплої вологої погоди плями поширюються на всю поверхню листка, хвора тканина листка відмирає. Стебла, черешки, іноді бутони і ягоди покриваються суцільними коричневими смугами. У вологу погоду на нижній стороні листка на межі хворої та здорової тканини з’являється білий пухкий наліт (спороношення ) за допомогою якого гриб розмножується та поширюється . Він добре помітний вранці, коли ще є роса, в сиру погоду. На стеблах, квітконосах, черешках листків виступають окремі коричневі плями. За сухої погоди розвиток фітофторозу на листі призупиняється, інфекція не розповсюджується, однак при настанні довготривалої теплої та вологої погоди розпочинається повторне розповсюдження захворювання, листя за декілька днів можуть перетворитися на чорну гниючу масу. На полі в такому випадку залишаться лише коричневі прямостоячі стебла.
В останні роки спостерігається стеблова форма фітофторозу: верхня частина стебла по кільцю жовтіє, стає коричневою, а потім інфекція розповсюджується на середню та нижню частину стебла, листя. Уражені рослини легко зламуються.
Зараження відбувається при рясних дощах: спори гриба з вологою проникають у грунтде заражують бульби картоплі. Часто бульби уражаються при збиранні врожаю, коли вони стикаються з верхнім шаром грунту з хворим бадиллям.
На хворих уражених бульбах спостерігаються тверді бурувато-сірі плями, втиснені всередину тканини. На розрізі бульби по такій плямі видно іржаво-буру губчасту уражену тканину. У процесі зберігання ураження поширюється всередину бульби до її повного знищення.
Інфекція зберігається в бульбах і з насінням потрапляє в поле. На хворій насіннєвій бульбі уражені паростки можуть загинути ще до сходів.
Заходи захисту
- Відбір здорових насіннєвих бульб перед висаджуванням.
- Високе підгортання бадилля в рядках перед змиканням (чим ближче до поверхні грунту знаходяться бульби, тим швидше вони заражаються).
- Обов’язкова просторова ізоляція сортів картоплі з різним ступенем стійкості до фітофторозу та сортів різних строків дозрівання.
- Садити картоплю слід на більш легких грунтах, а посилення калійного живлення (сульфат калію, деревна зола) підвищує стійкість рослин до фітофторозу.
- Профілактичні обробки фунгіцидами в період бутонізації (Консенто). Обробка по вегетації ефективними фунгіцидами (Інфініто, Квадріс Топ, Ревус, Анткарол) .
- Знищення картоплиння перед збиранням за допомогою десикантів.
- Урожай збирають в суху і теплу погоду, не раніше ніж через 2 тижні після знищення бадилля, щоб шкірка на бульбах закорковіла. Після збирання врожаю слід уберегти бульби від різкого перепаду температур і утворення на них конденсату вологи. Важливо пам’ятати, що бульби, зібрані за температури, нижчої за 4°С і вищої за 25°С, легко травмуються під час збирання і легше уражуються хворобами різної етіології.
